Super Mario Bros. 2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Super Mario Bros. 2
РозробникNintendo
ВидавецьNintendo
Дистриб'юторNintendo eShop
Жанр(и)Платформер
ПлатформаNES, Virtual Console, GBA, SNES
Дата випуску
Режим гриОднокористувальницька гра
Вік. обмеженняCERO: ZAges 18 and up only
ESRB: для всіхd
PEGI: 18PEGI 18
USK: 18USK 18
Творці
ПродюсерСігеру Міямото[2]
Режисер(и)Кенсуке Танабеd[3][2]
Композитор(и)Кондо Кодзі[2]
Технічні деталі
Рушіймодифікований рушій Yume Kōjō: Doki Doki Panic
НосійКартридж
Mario
CMNS: Super Mario Bros. 2 у Вікісховищі

Super Mario Bros. 2 — відеогра в жанрі платформної аркади, розроблена і видана Nintendo для консолі NES, продовження Super Mario Bros. У Північній Америці поступила в продаж в жовтні 1988 року, в Європі — у квітні 1989-го. Являла собою перероблену версію гри Doki Doki Panic, випущеної виключно на території Японії. Super Mario Bros. 2 в Японії була видана лише в липні 1992 року під назвою Super Mario USA.

Геймплей

[ред. | ред. код]
Файл:Super Mario Bros. 2 (1).jpg
Геймплей

Гра представляла помітно змінений геймплей, який урізноманітнював процес проходження гри й вимагав від гравця вироблення нової тактики. Основна зміна торкнулося схеми взаємодії із супротивниками: прийнята в попередніх іграх серії модель, в якій Маріо міг вбити ворога, стрибнувши на нього зверху (якщо тільки це не був їжатець або хтось інший, захищений шипами) була усунена. Замість цього була додана можливість кидати в супротивника різні предмети, розподілені з ігрових рівнів (найчастіше висмикнуті з землі овочі, а також інших противників). Предмет можна взяти, попередньо стрибнувши йому на голову. Таким чином у Super Mario Bros. 2 супротивника можна вбити тільки за допомогою стороннього предмета, іншого супротивника, або взявши бонус — «зірку», що дає невразливість.

У грі був введений рівень здоров'я, вимірюваний кількістю червоних шестикутниківу лівому верхньому куті екрану. У попередніх іграх шкали здоров'я не було — при контакті з ворогом Маріо моментально втрачав життя, а якщо в цей момент він перебував у «просунутому» стані, то повертався до попереднього (Fiery Mario і Super Mario ставали звичайним Mario). Таким чином, у Super Mario Bros. 2 гравець міг кілька разів зіткнутися з противником, перш ніж втратити одне життя.

Також гравцеві була надана можливість вибору одного з чотирьох ігрових персонажів: Маріо, Луїджі, Піч і Тоад. Раніше гравець міг вибирати тільки між Маріо і Луїджі (і лише в режимі двох гравців), при цьому різниця між персонажами полягало в тому, що Луїджі стрибав далі Маріо і сильніше «пробуксовував». Усі чотири персонажі Super Mario Bros. 2 володіють унікальними для кожного з них здібностями, які визначають стиль проходження гри.

Крім цього в гру була додана міні-гра, що працює за принципом однорукого бандита: гравець може заробити бонуси, що полегшують проходження.

Dream Factory: Heart-Pounding Panic

[ред. | ред. код]

Такі серйозні зміни в геймплеї обумовлені тим, що Super Mario Bros. 2 не розроблялася спочатку як самостійний продукт, а була переробленої версією іншої гри — «Yume Kōjō: Doki Doki Panic» (дизайнером якої також був Шіґеру Міямото).

Відповідальні особи Nintendo of America визнали випуск на американський ринок японської версії Super Mario Bros. 2 зв'язаним з фінансовим ризиком (американські покупці, на їхню думку, не були готові до високої складності гри). Результатом чого стало рішення адаптувати «Doki Doki Panic» під всесвіт Маріо. [4]

«Yume Kōjō: Doki Doki Panic» (англ. Dream Factory: Heart-Pounding Panic) використовувала близькосхідний антураж і вийшла виключно на японському ринку. Для стилізації під серію ігор з Маріо були змінені спрайт персонажів (Brother, Mama, Sister, Papa) і деяких предметів, покращена анімація рухів і рівнів, змінено музичне оформлення. [5]

Пізніше японська версія Super Mario Bros. 2 була позбавлена проблематичних елементів і вийшла за межами Японії під назвоюThe Lost Levels.

Успіх

[ред. | ред. код]

Гра була прихильно зустрінута гравцями і стала п'ятою у списку найбільш продаваних ігор для NES. І хоча в цілому було продано понад 7 мільйонів копій, [6] популярнішою вважається послідувала за нею Super Mario Bros. 3, в якій розробники повернули колишню ігрову схему, додавши, тим не менш, деякі нововведення (на кшталт міні-карти ігрового світу, можливості літати над землею при використанні бонус «Super Leaf» та міні-ігор).

Ремейки

[ред. | ред. код]

У 1993 році гра була включена до збірки Super Mario All-Stars для SNES разом ізSuper Mario Bros., The Lost Levels, Super Mario Bros. 3.

У 2001 році в рамках проекту Super Mario Advance гра була портована для GBA

З травня 2005 року доступна в сервісі Virtual Console Wii.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. USK Classification Database
  2. а б в г д е MobyGames — 1999.
  3. а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  4. The History of Super Mario Bros. [Архівовано 2012-02-17 у Wayback Machine.] By Rus McLaughlin (англ.)
  5. The strange truth behind «Super Mario Bros. 2 » [Архівовано 15 грудня 2005 у Wayback Machine.] by Mike Fireball (англ.)
  6. VG Chartz.com. Архів оригіналу за 4 березня 2009. Процитовано 24 лютого 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]