Бабін Анатолій Васильович
| Анатолій Васильович Бабін | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1900 |
| Смерть | 1946 |
| Поховання | Парк Вічної Слави |
| Країна |  СРСР |
| Рід військ |  інженерні війська |
| Роки служби | 1921—1946 |
| Звання |  Генерал-майор |
| Війни / битви | Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна |
Анатолій Васильович Бабін (1900 — 1946) — радянський військовий інженер та воєначальник, генерал-майор інженерних військ, заступник командувача — начальник інженерних військ Закавказького фронту.
На військовій службі з 1921 року. У 1922 році закінчив Військово-інженерні командні курси. У 1935-му — Академічні курси технічного вдосконалення вищого та старшого начальницького складу при ВІА РСЧА.
Учасник радянсько-фінської та радянсько-німецької воєн на посаді корпусного інженера, начальника інженерного відділу А, начальника оперативного відділу Інженерного управління фронту, заступник командувача — начальник інженерних військ. Генерал-майор інженерних військ (з 3 травня 1942 року). Заступник командувача — начальник інженерних військ Закавказького фронту.
З 8 серпня 1942 року брав участь у бойових діях з противником на рубежі річки Терек Північної групи Закавказького фронту. У вересні 1942 року — війська Закавказького фронту в запеклих боях зупинили гітлерівців на рубежі Головного Кавказького хребта, а потім у взаємодії з Чорноморською групою відбили триразові спроби противника прорватися до Туапсе.
З 1 січня по 4 квітня 1943 року — забезпечував в інженерному відношенні бойові дії Закавказького фронту, який завдав спільно з Південним фронтом і Чорноморським флотом поразку групі армій «А» і який звільнив всю територію Північного Кавказу, крім Таманського півострова.
Помер у 1946 році. Похований у Києві на алеї, що веде до меморіалу з пам'ятником Вічної Слави воїнам, загиблим в роки Другої світової війни.
- Под редакцией Бирюкова П. И. Инженерные войска. М.: Воениздат, 1982.(рос.)
- Военный энциклопедический словарь инженерных войск. — М.: ВИА, 2004.(рос.)
