Баянова Алла Миколаївна
Баянова Алла Миколаївна | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 18 травня 1914[1][2] |
Місце народження | Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія |
Дата смерті | 30 серпня 2011[3][1][2] (97 років) |
Місце смерті | Москва, Росія |
Причина смерті | злоякісна пухлина |
Поховання | Новодівичий цвинтар[2] |
Громадянство | Російська імперія, Румунія, СРСР і Росія |
Професії | співачка, композиторка, танцюристка |
Співацький голос | мецо-сопрано |
Інструменти | вокал[d] |
Жанри | естрада |
Нагороди | |
abayanova.narod.ru | |
Файли у Вікісховищі |
Алла Миколаївна Баянова (справжнє прізвище Левицька; 18 травня 1914[4][5], Кишинів — 30 серпня 2011, Москва) — румунська, радянська і російська естрадна співачка, виконавиця російських пісень та романсів, авторка музики до багатьох романсів зі свого великого репертуару. Заслужена артистка Росії (1993)[6]. Народна артистка Росії (1999)[7].
Алла Баянова народилася 18 травня 1914 року в Кишиневі (тоді центр Бессарабської губернії) в артистичній родині. За словами подруги співачки Тетяни Стародумової, Алла Миколаївна насправді була на три роки старша, ніж зазначено в офіційних документах[8].
Батько — Микола Левицький, оперний співак (сценічний псевдонім Микола Баянов). Навчався співу у Антоніо Котоньї. Мати — Євгенія Олександрівна Скородинська (1882—1947), артистка кордебалету. Євгенія Скородинська походила з освіченої поміщицької родини, її батько — генерал Олександр Скородинський[9]. Предки по лінії матері — зі старовинного гетьманського роду Скоропадських, один з предків по лінії батька — видатний художник XVIII ст. Дмитро Левицький[10].
Наприкінці 1918 року, коли батько повернувся з фронту, Бессарабія увійшла до складу Румунії. Родина переїжджала з країни в країну, поки в 1921 році не влаштувалася у Франції, в Парижі. Аллу віддають навчатися до приватної школи при католицькому монастирі, а по четвергах вона також відвідувала гімназію для дітей російських емігрантів. Дебютувала на сцені помічником свого батька в ресторані «Казбек», у віці дев'яти років, а з 13 років (1927) виступала самостійно. У 1934 році родина переїхала до Румунії і оселилася в Бухаресті. Алла Баянова виконувала переважно російські та циганські романси, виступала спільно з Петром Лещенкком, Костянтином Сокольським і Олександром Вертинським, регулярно записувала пластинки. У 1936 році знялася в ролі співачки російсько-циганського ансамблю в польському комедійному фільмі (звуковому) Михайла Вашинського «Додек на фронті», виконавши пісню і танець з бубном.
У 1941—1942 роках піддавалася переслідуванням Сигуранці за виконання пісень російською мовою і була поміщена до концтабору[11][12].
Об'їздивши з гастролями весь світ, до СРСР з концертами Алла Баянова вперше приїхала тільки в 1976 році (у складі румунського естрадного ансамблю, давши декілька концертів в Українській РСР[13]). У 1989 році, отримавши радянське громадянство, оселилася в Москві в невеликій квартирі на Старому Арбаті. Незважаючи на поважний вік, почала активно концертувати містами Росії і брати участь у музичному житті. Акомпаніатори, з якими Алла Миколаївна працювала — Давид Ашкеназі, Віктор Фрідман та Михайло Аптекман. Вона входила до складу журі Московського Міжнародного конкурсу молодих виконавців російського романсу «Романсіада». Навіть в останні роки вона іноді давала концерти.
18 травня 2009 року в Московському театрі оперети відбувся ювілейний вечір Алли Баянової, присвячений 95-річчю з дня народження[14]. Це був останній вихід співачки на сцену.
30 серпня 2011 року померла в Першому Московському хоспісі[15]. Причиною с��ерті став лейкоз[16]. Аллу Баянову поховали на Новодівичому кладовищі 2 вересня 2011 року[17].
У 2013 році спадкоємицею співачки Наталією Должиковою був створений Фонд культурної спадщини Алли Баянової.
Алла Баянова була тричі заміжня.
- Перший чоловік — Георгій Іпсіланті (1906—1994) — музичний керівник оркестру (ансамблю) П. К. Лещенка, помер в Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія[18];
- другий чоловік — Штефан Шендря (1910—1953) — румунський боярин, поміщик, випускник Кембриджа, меценат, був репресований в 1945 році і провів 5 років у таборах[10],
- третій чоловік — Коган[19], фіктивний шлюб був оформлений з метою переїзду з Румунії до СРСР[20].
Дітей у Алли Баянової не було, з нею жили її улюблені тварини: собаки та кішки, яких вона в різний час прихистила[21].
Аллі Баяновій присвоєні почесні звання:
- Заслужена артистка Російської Федерації (1993) — за заслуги в галузі музичного мистецтва[22].
- Народний артист Російської Федерації (1999) — за великі заслуги в галузі мистецтва[23].
- 1936 — Додек на фронті / Dodek na froncie — солістка циганського ансамблю (епізод)
- 1990 — Захочу — покохаю — співачка в ресторані
- 2006 — Капітанські діти (телесеріал, 10-та серія) — камео
За розпорядженням Уряду Москви в 2003 році на «Площі Зірок» на честь Алли Баянової встановлено пам'ятний знак.[24]
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ http://www.izvestia.ru/news/498946
- ↑ «Навіщо Алла Баянова приховує свій вік?» портал російський шансон. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
- ↑ Окремі джерела згадують 1916 рік.
- ↑ Почесне звання присвоєно за заслуги в галузі музичного мистецтва 30 листопада 1993 року. [недоступне посилання з Май 2018]
- ↑ Награждена указом президента России № 786 от 17 июня 1999 года [Архівовано 2012-01-05 у Wayback Machine.].
- ↑ Навіщо Алла Баянова приховує свій вік?. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 28 березня 2019.
- ↑ МУЗИКУ НЕ ПЕРЕДАТИ СЛОВАМИ. Алла Баянова — Цікаве знайомство — Газета «Допоможи собі сам». Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 28 березня 2019.
- ↑ а б Баянова Алла Николаевна [Архівовано 2014-09-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Посмішку Пугачової фарбує…. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 28 березня 2019.
- ↑ Музику не передати словами. Алла Баянова. Архів оригіналу за 28 травня 2012. Процитовано 28 березня 2019.
- ↑ Алла Баянова. Біографія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 березня 2019.
- ↑ Ювілей легендарної співачки зазначили в Московському театрі оперети. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 28 березня 2019.
- ↑ Скончалась народная артистка России Алла Баянова. Эхо Москвы. 30.08.2011. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 30 серпня 2011.
- ↑ Померла народна артистка Росії Алла Баянова. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 28 березня 2019.
- ↑ Аллу Баянову поховають на Новодівичому кладовищі. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
- ↑ Повернися — Дискографія — Репертуар — ПЕТРО ЛЕЩЕНКО — Все, що було. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
- ↑ Ганна Єсеніна. Ці очі навпроти. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
- ↑ БАЯНОВА Алла Миколаївна, фото, біографія. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
- ↑ Баянова Алла Миколаївна. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
- ↑ УКАЗ Президента РФ від 30.11.1993 р. № 2025[недоступне посилання з Май 2018]
- ↑ УКАЗ Президента РФ від 17.06.1999 р. № 786[недоступне посилання з Май 2018]
- ↑ Розпорядження Уряду Москви від 17.01.2003 р. № 54-РП
- Персональний сайт Алли Баянової [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Романс — це душа російської людини» (рос.)
- Алла Баянова [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.] в книзі Ю.Сосудіна «Незабутні співаки» (рос.)
- Музей шансону :: Алла Баянова :: Біографія [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Про творчість Алли Баянової [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
|
- Народились 18 травня
- Народились 1914
- Уродженці Кишинева
- Померли 30 серпня
- Померли 2011
- Померли в Москві
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Мецо-сопрано
- Народні артисти Російської Федерації
- Заслужені артисти Росії
- Виконавці романсів
- Уродженці Бессарабії
- Румунські співачки
- Молдовські співачки
- Російські співачки
- Виконавці російських народних пісень
- Румунські емігранти до СРСР