Горбань Григорій Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Якович Горбань
Народився1 квітня 1932(1932-04-01)
Шаповалівка
Помер18 червня 2000(2000-06-18) (68 років)
Маріуполь
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьметалург, письменник
Alma materВища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Знання мовросійська
ЗакладМеталургійний Комбінат Азовсталь
ЧленствоЦК КПРС
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці — 1971 Герой Соціалістичної Праці — 1978
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Державна премія УРСР у галузі науки і техніки

Григорій Якович Горбань (1 квітня 1932, село Шаповалівка, Борзнянський район, Чернігівська область — 18 червня 2000, місто Маріуполь, Донецька область) — передовик і новатор виробництва в чорній металургії, сталевар «Азовсталі», двічі Герой Соціалістичної Праці (30.03.1971, 25.01.1978), лауреат Державної премії УРСР (1975). Член ЦК КПУ в 1966—1976 роках, член ЦК КПРС у 1971—1986 роках. Почесний громадянин Маріуполя.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1 квітня 1932 року в селі Шаповалівка Борзнянського району в родині пасічника. Після німецько-радянської війни родина переїхала на Донбас, в село Володарське. Закінчив Володарську неповну середню школу Сталінської області. У 1949 році закінчив ремісниче училище № 6 міста Жданова (Маріуполя).

З 1949 по 1952 рік — слюсар Ждановського заводу «Азовсталь» імені Серго Орджонікідзе. з 1952 по 1954 рік служив на Військово-морському флоті СРСР.

Після демобілізації у 1955 році повернувся на «Азовсталь», де був призначений третім підручним сталевара мартенівської печі № 4.

Член КПРС з 1959 року.

У 1960 році заочно закінчив Ждановський індустріальний (металургійний) технікум, працював першим підручним (помічником) сталевара мартенівської печі № 1. З 1962 року — сталевар мартенівської печі № 1 мартенівського цеху заводу «Азовсталь», потім був бригадиром мартенівського цеху.

У 1975 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК КПРС. Делегат XXIV і XXV з'їздів КПРС.

З 1992 року — на пенсії.

Помер 18 червня 2000 року. Похований на Старокримському цвинтарі. У парку «Веселка» в Лівобережному районі Маріуполя йому встановлено погруддя.

Меморіальна дошка на металургійному технікумі
Погруддя
Надгробок

Нагороди, звання

[ред. | ред. код]

Двічі Герой Соціалістичної Праці (30.03.1971, 25.01.1978), лауреат Державної премії УРСР (1975). Нагороджений трьома орденами Леніна (30.03.1971, 25.01.1978), медалями. Почесний громадянин Маріуполя (21.10.1981).

Посилання

[ред. | ред. код]