Посікіра Микола Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Михайлович Посікіра
Народився 22 березня 1946(1946-03-22)
Помер 12 грудня 2019(2019-12-12) (73 роки)
Львів
Національність українець
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Жанр монументальна, сакральна та станкова скульптура
Навчання Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва
Напрямок постаті, історія та культура України, сакральне мистецтво, лірика
Роки творчості 1960—2019
Вплив Дмитра Крвавича
Працював у містах Львів, Івано-Франківськ, Кіцмань, Золочів
Премії

лауреат обласної премії імені О. Гаврилюка

Звання

Заслужений діяч мистецтв України

Фамільна гробниця родини Посікіра на Личаківському цвинтарі

Микола Михайлович Посікіра (22 березня 1946 — 12 грудня 2019, Львів) — український скульптор, автор понад 100 пам'ятників та низки меморіальних таблиць.

Біографія

[ред. | ред. код]

Скульптор. Заслужений діяч мистецтв України. Учень Дмитра Крвавича. Лауреат обласної премії імені О. Гаврилюка[1].

У 1970—1980 роках Микола Посікіра, спромігся ще за часів радянської влади створити та встановити у Львові художньо-меморіальні таблиці визначним українським особистостям: Маркіяну Шашкевичу, Руській трійці, Лесю Курбасу, Борису Грінченку, Адаму Коцкові, Івану Франкові, Богдану-Ігорю Антоничу.

Творча майстерня Миколи Посікіри містилася в будинку на вул. Пісковій, 15а, у Львові[2].

12 грудня 2019 року, вночі, на 74-му році життя, Посікіра Микола Михайлович відійшов у вічність[3].

Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 79).

Творчість

[ред. | ред. код]

Монументальні твори

[ред. | ред. код]

Станкові роботи

[ред. | ред. код]
  • Партизанська мати (1973, тонований гіпс, 51×30×37)[29].
  • Портрет Ежена Потьє (1977, тонований гіпс, 48×45×47[30], за іншими даними 1978, 51×30×37[31]).
  • Дума про землю (Ходок з України) (1980, тонований гіпс, 50×100×54)[1].
  • Щаслива молодість (1982, тонований гіпс, 100×60×70)[32].
  • День Перемоги (1985, тонований склобетон, 71×39×38)[33].
  • Захар Беркут (1986, тонований гіпс, 52×47×47)[34].

Меморіальні таблиці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-тій річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна. — Львів, 1980. — С. 15.
  2. Ухвала ЛМР № 388 від 27 червня 1996 року «Про надання пільг по платежах в бюджет». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 27 червня 1996. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 22 грудня 2019.
  3. Пішов з життя знаний львівський митець, автор меморіальної таблиці на Ратуші. dilo.net.ua. Діло. 12 грудня 2019. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.
  4. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 337.
  5. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 327.
  6. Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 99.
  7. а б в г Личаківський некрополь, 2006.
  8. а б Загайська, 2017.
  9. Пам'ятник Маркіяну Шашкевичу. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 6 грудня 2022. Процитовано 5 липня 2022.
  10. Бобикевичева О. Спогади з моїх років // «В своїй хаті своя правда…». Сторінки історії Стрия. — Київ—Стрий : МП «Опришки», Всеукраїнська музична спілка, 1992. — С. 68. — ISBN 6-7850-0021-3.
  11. Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 161.
  12. Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 45.
  13. Микола Сенейко (25 лютого 2021). У Самборі відзначили день народження Леся Курбаса. leopolis.news. Leopolis.news. Процитовано 6 липня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  14. Сас П. М. Петро Конашевич-Сагайдачний: молоді роки. — К., 2006. — С. 161. — ISBN 966-02-4172-0.
  15. Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 120.
  16. Пам'ятник Маркіяну Шашкевичу. zolochiv.net. Золочів.нет. 9 листопада 2010. Архів оригіналу за 7 серпня 2022. Процитовано 6 липня 2022.
  17. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 206.
  18. Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 162.
  19. Шпільчак В. Станиславів—Івано-Франківськ: Місто давнє і сучасне / В. Шпільчак, З. Соколовський, М. Головатий. — Львів : Світ, 2011. — С. 239—241. — (Історичні місця України) — ISBN 978-966-603-636-3.
  20. Пам'ятник В'ячеславу Чорноволу. zolochiv.net. Золочів.нет. 9 листопада 2010. Процитовано 6 липня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  21. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 279—280.
  22. В Івано-Франківську відкрили пам’ятник Степанові Бандері. radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 1 січня 2009. Процитовано 5 липня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  23. М. Кушнір, Н. Кохалевич Меморіал жертв репресій у Львові // Слово Просвіти. — ч. 20. — 2011. — 19—25 травня. — С. 2.
  24. Іванчук Р. На Самбірщині відкрили два пам'ятники в один день // Високий замок. — № 161 (4293). — 2010. — 31 серпня. — С. 1, 3.
  25. Ірина Пакош (8 квітня 2014). У Львові на фасаді Палацу мистецтв встановили погруддя митців. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 22 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  26. У Львові урочисто відкрили пам'ятник митрополиту Андрею Шептицькому. dailylviv.com. Щоденний Львів. 29 липня 2015. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 6 липня 2022.
  27. Офіційний сайт села Конопниця. konopnycja.info. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  28. Відкрито пам'ятник великому Кобзарю. viytovecka-gromada.gov.ua. Війтовецька селищна громада. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 7 червня 2023. Процитовано 7 липня 2022.
  29. Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 29. (рос.)
  30. Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 53.
  31. Выставка произведений художников западных… — С. 29.
  32. Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 15.
  33. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. — Львів : Облполіграфвидав, 1986. — С. 9.
  34. Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.
  35. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 317.
  36. Перша маївка // Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 122.
  37. Перейма Л. Пам'ятка Коліївщини // Галицька брама. — 1999. — № 8 (56). — C. 9.
  38. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 324.
  39. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 261.
  40. Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 94. — ISBN 978-617-629-076-6.
  41. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 244.
  42. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 115—116.
  43. Ілько Лемко. Львів м. Будинок з історією (№ 24) Меморіальна дошка Б. Д. Грінченку. pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 6 липня 2022. Процитовано 6 липня 2022.
  44. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 285.
  45. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 169.
  46. Прийма Л. За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. X. — Львів: Новий час, 2001. — С. 109. — ISBN 966-95279-6-1.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]