Систр
| Систр | |
 | |
| Місце народження | Стародавній Єгипет |
|---|---|
| Класифікація Горнбостеля — Закса | 112.112 |
 Систр у Вікісховищі | |
Систр (дав.-гр. σεῖστρον, лат. sistrum) — ударний музичний інструмент, давньоєгипетська храмова брязкалка.
Складався з металевої пластини у формі довгастої підкови або скоби, до більш вузької частини якої прикріплена ручка. Крізь невеликі отвори, зроблені з боків цієї підкови, просмикувалися металеві прути різної величини, кінці яких загиналися гачком. Надіті на га��ки металевих стрижнів тарілочки або дзвіночки дзвякали або брязкали при струшуванні.
Навершя систра зазвичай прикрашали зображенням кішки з людським обличчям, а на рукоятці зображували Хатхор і богиню-кішку Бастет.
Величезний золотий систр стояв у головному святилище Хатхор — у її храмі в Дендері (Єгипту. Іун-та-нечерт).
Плутарх («Про Ісіду і Осіріса») приписує систру магічну роль — за допомогою систра відлякують і відражають Тифона (Сета).
Систр використовувався в релігійних процесіях і інших церемоніалах, приурочених до культу Ісіди.
Зі Стародавнього Єгипту потрапив в Шумер, Стародавню Грецію, пізніше в Стародавній Рим. До початку XX століття зустрічався в Єгипті і Абісинії. Як культовий інструмент зберігається в обряді ефіопської Церкви.
В академічній музиці використовується епізодично, поряд з іншими брязкальцями (наприклад, в опері «Севільський цирульник»)[1].
