Ниткові фенічкиПокрокова схема плетіння основних вузлів фенічки
Фе́нічка або браслет дружби (жарг. «фенька», імовірно, від англ.thing — «річ, штука») — браслет ручної роботи із бісеру, ниток, шнурівок, стрічок, шкіри чи замінника шкіри. Може бути як одного кольору, так і різноманітного забарвлення. Розповсюджена серед неформалів. Дуже популярні в Україні[джерело?], оскільки часто стосуються візерунків національної вишивки.
Історія цих стрічок бере початок із традицій індіанцівЦентральної Америки. Згідно з ними, одержувач браслета повинен був носити його, поки шнурки не зношувалися і браслет не спадав із руки природно. Ідея полягала в тому, що друг вкладає працю в те, аби виготовити браслет, а одержувач відплачує тим, що вшановує його роботу. Зняття браслета до його природного зношуван��я означало, що дружба не склалася. За іншим варіантом традиції, одержувач має право на одне бажання. Після того, як браслет природно зношується, бажання здійснюється.[1]
В новітній час популярність цих браслетів поширилася завдяки хіпі, серед яких фенічки циркулювали дуже широко, фактично практика обміну давала юридичні підстави для загального братерства хіпі. Їх також використовували замість каблучок: тоді браслети плели однаковими і дарували одне одному.
Сьогодні дарування браслета дружби має велике сентиментальне значення, оскільки показує другові, що він чи вона є особливим для того, хто дарує браслет. Існує багато різних варіантів виконання цих браслетів, що залежить від особистих смаків. Вони є популярними серед людей різної статі та віку.[2]
Фенічки роблять вручну, зазвичай з ниток або бісеру. Найпопулярнішими нитками для плетіння є муліне, «ірис», «мак» і «лілія». Із сучасних матеріалів можуть використовуватися телефонні дроти і вита пара. Основними видами плетіння вважається косе (мозаїчне) та пряме плетіння. Даний розподіл справедливий як для плетіння нитками, так і бісером. Найпопулярнішою схемою плетіння є «смужечка», або «класика», яку можна плести як косим, так і прямим плетінням. Іноді замість фенічок-браслетів роблять бісерні і нитяні кільця, а також хайратники і «ошийники».
Різні кольори і візерунки на фенічці мають свою символіку. Вони можуть дати певну інформацію про людину, яка їх носить, повідомити про внутрішній стан власника. Однак єдиної системи символів для фенічок немає і тому в різних групах всередині субкультури (в тому числі і в хіпі) одні й ті ж кольори фенічок можуть означати різне і зовсім протилежне.
За останні 10 років фенічки поширилися серед звичайних людей, які інколи не мають жодного відношення до хіпі і інших «неформальних» субкультур. З'явилися люди, що заробляють на їх продажу. Ці аксесуари вже майже перестали бути символами і стали звичайной прикрасою. Майже кожна людина може зробити собі таку прикрасу.
