Фюлеппіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фюлеппіт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураFül[2]
Nickel-Strunz 102.HC.10a
Інші характеристики
Названо на честьBela Fülöppd[3]
CMNS: Фюлеппіт у Вікісховищі

Фюлеппіт (рос. фюлеппит; англ. fülöppite, fuloppiete; нім. Fülöppit m) — мінерал, стибієва сульфосіль свинцю. Група плагіоніту.

Названий за прізвищем угорського колекціонера Б. Фюлеппа (B. Fülöpp), J. de Finely, S. Koch, 1929.

Хімічна формула: Pb3Sb8S15.

Містить (%) Pb — 29,92; Sb — 47,91; S — 23,17.

Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Утворює дрібні кристали призматичного або ромбоедричного обрису, рідко — таблитчасті. Спайності не виявлено. Густина 5,23. Тв. 2. Колір свинцево-синій з бронзовою грою кольорів. Риса червонувато-сіра. Блиск металічний. Непрозорий. Крихкий. Злом нерівний. Гідротермальний мінерал. Супутні мінерали: цинкеніт, сфалерит, доломіт. Зустрічається в родов. Трансільванії (Румунія). Рідкісний.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]