Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Open Sud de France, раніше Grand Prix de Tennis de Lyon — міжнародний щорічний чоловічий професійний тенісний турнір. Заснований 1987 року, відбувався у жовтні в Palais des Sports de Gerland у Ліоні до 2009 року. 2010 року турнір перенесено до Montpellier Arena в Монпельє. Турнір 2011 року не відбувся у звязку з перенесенням турніру на січень починаючи з 2012 року. Турнір проводиться на закритих кортах з твердим покриттям і є частиною серії Туру ATP 250 організованого ATP, одним з чотирьох турнірів цієї серії у Франції, поруч з Open 13, Moselle Open і WTA Lyon Open.[1][2].
Місце
|
Рік
|
Чемпіон
|
Фіналіст
|
Рахунок
|
Ліон
|
1987 |
Яннік Ноа |
Йоакім Нюстром |
6–4, 7–5
|
1988 |
Яхія Думбіа |
Тодд Нелсон |
6–4, 3–6, 6–3
|
1989 |
Джон Макінрой |
Якоб Гласек |
6–3, 7–6
|
1990 |
Марк Россе |
Матс Віландер |
6–3, 6–2
|
1991 |
Піт Сампрас |
Олів'є Делетр |
6–1, 6–1
|
1992 |
Піт Сампрас (2) |
Седрік Пйолін |
6–4, 6–2
|
1993 |
Піт Сампрас (3) |
Седрік Пйолін |
7–6(7–5), 1–6, 7–5
|
1994 |
Марк Россе (2) |
Джим Кур'є |
6–4, 7–6(7–2)
|
1995 |
Вейн Феррейра |
Піт Сампрас |
7–6(7–2), 5–7, 6–3
|
1996 |
Євген Кафельников |
Арно Боеч |
7–5, 6–3
|
1997 |
Фабріс Санторо |
Томмі Гаас |
6–4, 6–4
|
1998 |
Алекс Корретха |
Томмі Гаас |
2–6, 7–6(8–6), 6–1
|
1999 |
Ніколас Лапентті |
Ллейтон Г'юїтт |
6–3, 6–2
|
2000 |
Арно Клеман |
Патрік Рафтер |
7–6(7–2), 7–6(7–5)
|
2001 |
Іван Любичич |
Юнес Ель-Айнауї |
6–3, 6–2
|
2002 |
Поль-Анрі Матьє |
Густаво Куертен |
4–6, 6–3, 6–1
|
2003 |
Райнер Шуттлер |
Арно Клеман |
7–5, 6–3
|
2004 |
Робін Содерлінг |
Ксав'є Малісс |
6–2, 3–6, 6–4
|
2005 |
Енді Роддік |
Гаель Монфіс |
6–3, 6–2
|
2006 |
Рішар Гаске |
Марк Жікель |
6–3, 6–1
|
2007 |
Себастьян Грожан |
Марк Жікель |
7–6(7–5), 6–4
|
2008 |
Робін Содерлінг (2) |
Жульєн Беннето |
6–3, 6–7(5–7), 6–1
|
2009 |
Іван Любичич (2) |
Мікаель Льодра |
7–5, 6–3
|
Монпельє
|
2010 |
Гаель Монфіс |
Іван Любичич |
6–2, 5–7, 6–1
|
2011 |
Не проводився (перенесення з жовтня на січень)
|
2012 |
Томаш Бердих |
Гаель Монфіс |
6–2, 4–6, 6–3
|
2013 |
Рішар Гаске (2) |
Бенуа Пер[en] |
6–2, 6–3
|
2014 |
Гаель Монфіс (2) |
Рішар Гаске |
6–4, 6–4
|
2015 |
Рішар Гаске (3) |
Єжи Янович |
3–0, ret.
|
2016 |
Рішар Гаске (4) |
Поль-Анрі Матьє |
7–5, 6–4
|
2017 |
Александр Зверєв |
Рішар Гаске |
7–6(7–4), 6–3
|
2018 |
Люка Пуй |
Рішар Гаске |
7–6(7–4), 6–4
|
2019 |
Жо-Вілфрід Тсонга |
П'єр-Юг Ербер |
6–4, 6–2
|
2020 |
Гаель Монфіс (3) |
Вашек Поспішил |
7–5, 6–3
|
2021 |
Давід Ґоффен |
Роберто Баутіста Аґут |
5–7, 6–4, 6–2
|
2022 |
Олександр Бублик[en] |
Александр Зверєв |
6–4, 6–3
|
2023 |
Яннік Сіннер |
Максім Крессі[en] |
7–6(7–3), 6–3
|
2024 |
Олександр Бублик[en] (2) |
Борна Чорич |
5–7, 6–2, 6–3
|
Місце
|
Рік
|
Переможці
|
Фіналісти
|
Рахунок
|
Ліон
|
1987 |
Гі Форже Яннік Ноа |
Келлі Джонс Девід Пейт |
4–6, 6–3, 6–4
|
1988 |
Бред Дрюетт[en] Бродерік Дайк |
Мікаель Мортенсен Блейн Вілленборг |
3–6, 6–3, 6–4
|
1989 |
Ерік Єлен Мікаель Мортенсен |
Якоб Гласек Джон Макінрой |
6–2, 3–6, 6–3
|
1990 |
Патрік Гелбрайт Келлі Джонс |
Джим Грабб Девід Пейт |
7–6, 6–4
|
1991 |
Том Нейссен Цирил Сук |
Стів Девріє Девід Макферсон |
7–6, 6–3
|
1992 |
Якоб Гласек Марк Россе |
Ніл Брод Стефан Крюґер |
6–1, 6–3
|
1993 |
Гері Мюллер Дані Віссер |
Джон-Лаффньє де Ягер Стефан Крюґер |
6–3, 7–6
|
1994 |
Якоб Гласек (2) Євген Кафельников |
Мартін Дамм Патрік Рафтер |
6–7, 7–6, 7–6
|
1995 |
Якоб Гласек (3) Євген Кафельников (2) |
Джон-Лаффньє де Ягер Вейн Феррейра |
6–3, 6–3
|
1996 |
Джим Грабб Річі Ренеберг |
Ніл Брод Піт Норвал |
6–2, 6–1
|
1997 |
Елліс Феррейра Патрік Гелбрайт |
Олів'є Делетр Фабріс Санторо |
3–6, 6–2, 6–4
|
1998 |
Олів'є Делетр Фабріс Санторо |
Томас Карбонелл Франсіско Ройг |
6–2, 6–2
|
1999 |
Піт Норвал Кевін Ульєтт |
Вейн Феррейра Сендон Столл |
4–6, 7–6(7–5), 7–6(7–4)
|
2000 |
Паул Гаргейс Сендон Столл |
Іван Любичич Джек Вейт |
6–1, 6–7(2–7), 7–6(9–7)
|
2001 |
Деніел Нестор Ненад Зімоньїч |
Арно Клеман Себастьян Грожан |
6–1, 6–2
|
2002 |
Вейн Блек Кевін Ульєтт (2) |
Марк Ноулз (тенісист) Деніел Нестор |
6–4, 3–6, 7–6(7–3)
|
2003 |
Джонатан Ерліх Енді Рам |
Жульєн Беннето Ніколя Маю |
6–1, 6–3
|
2004 |
Джонатан Ерліх (2) Енді Рам (2) |
Йонас Бйоркман Радек Штепанек |
7–6(7–2), 6–2
|
2005 |
Мікаель Льодра Фабріс Санторо (2) |
Джефф Кутзе Рогір Вассен |
6–3, 6–1
|
2006 |
Жульєн Беннето Арно Клеман |
Франтішек Чермак Ярослав Левинський |
6–2, 6–7(3–7), [10–7]
|
2007 |
Себастьян Грожан Жо-Вілфрід Тсонга |
Лукаш Кубот Ловро Зовко |
6–4, 6–3
|
2008 |
Мікаель Льодра (2) Енді Рам (3) |
Стівен Гасс Росс Гатчінс |
6–3, 5–7, [10–8]
|
2009 |
Жульєн Беннето (2) Ніколя Маю |
Арно Клеман Себастьян Грожан |
6–4, 7–6(8–6)
|
Монпельє
|
2010 |
Стівен Гасс Росс Гатчінс |
Марк Лопес Таррес Едуардо Шванк |
6–2, 4–6, [10–7]
|
2011 |
Не проводився (перенесення з жовтня на січень)
|
2012 |
Ніколя Маю (2) Едуар Роже-Васслен |
Пол Генлі Джеймі Маррей |
6–4, 7–6(7–4)
|
2013 |
Марк Жікель Мікаель Льодра (3) |
Юган Брунстрем Равен Класен |
6–3, 3–6, [11-9]
|
2014 |
Микола Давиденко Денис Істомін[en] |
Марк Жікель Ніколя Маю |
6–4, 1–6, [10–7]
|
2015 |
Маркус Даніелл[en] Артем Сітак[en] |
Домінік Інглот Флорін Мерджа |
3–6, 6–4, [16–14]
|
2016 |
Мате Павич Майкл Вінус |
Александр Зверєв Міша Зверєв[en] |
7–5, 7–6(7–4)
|
2017 |
Александр Зверєв Міша Зверєв[en] |
Фабріс Мартен Деніел Нестор |
6–4, 6–7(7–3), [10–7]
|
2018 |
Кен Скупскі Ніл Скупскі |
Бен Маклахлан[en] Юго Нис[en] |
7–6(7–2), 6–4
|
2019 |
Іван Додіг Едуар Роже-Васслен (2) |
Бенжамен Бонзі[en] Антуан Оан[en] |
6–4, 6–3
|
2020 |
Нікола Чачиц[en] Мате Павич (2) |
Домінік Інглот Айсам-уль-Хак Куреші |
6–4, 6–7(4–7), [10–4]
|
2021 |
Генрі Контінен Едуар Роже-Васслен (3) |
Джонатан Ерліх Андрій Василевський[en] |
6–2, 7–5
|
2022
|
П'єр-Юг Ербер Ніколя Маю (3)
|
Ллойд Ґласспул[en] Гаррі Геліоваара
|
4–6, 7–6(7–3), [12–10]
|
2023
|
Робін Гаасе[en] Матве Мідделкоп[en]
|
Максім Крессі[en] Альбано Оліветті[en]
|
7–6(7–4), 4–6, [10–6]
|
2024
|
Садіо Думбія[en] Фаб'єн Ребуль[en]
|
Альбано Оліветті[en] Зам Вайсборн[en]
|
6–7(5–7), 6–4, [10–6]
|