Кюрит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кюрит
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураCui[2]
Хімічна формулаPb₃(UO₂)₈O₈(OH)₆ * 3H₂O
Nickel-Strunz 104.GB.55
Ідентифікація
Сингоніяромбічна сингонія
Інші характеристики
Типова місцевістьShinkolobwe mined[3]
CMNS: Кюрит у Вікісховищі

Кюрит (рос. кюрит; англ. curite; нім. Curit m) — мінерал, водний оксид свинцю та урану.

Кюрит вперше був знайдений в провінції Катанга в Демократичній Республіці Конго і описаний в 1921 році Альфредом Шопе (1881—1966). Мінерал названий на честь фізиків і лауреатів Нобелівської премії П'єра Кюрі (1859—1906) та Марії Кюрі (1867—1934).

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула:

Містить (%): PbO — 21,32; UO3 — 74,22; H2O — 4.

Сингонія ромбічна. Твердість 4-5. Густина 7,2. Блиск алмазний. Сильно радіоактивний. Колір оранжево-червоний. Риса оранжева. Рідкісний. Зустрічається у вигляді псевдоморфоз за уранінітом, у вигляді продукту окиснення уранініту. Асоціює з торбернітом, содіїтом, фурмар'єритом, склодовськітом та ін. вторинними мінералами урану в Казоло (пров. Шаба, Заїр).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]