Оброшине

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Оброшине
Палац
Палац
Палац
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Оброшинська сільська громада
Код КАТОТТГ UA46060310010080287
Облікова картка с. Оброшине[2] 
Основні дані
Засноване 1431 (593 роки)
Населення 4186[1]
Площа 20 км²
Густота населення 209,3 осіб/км²
Поштовий індекс 81115[3]
Телефонний код +380 3230[4]
Географічні дані
Географічні координати 49°47′07″ пн. ш. 23°52′07″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
314 м
Відстань до
обласного центру
16 км[5]
Відстань до
районного центру
16 км[5]
Найближча залізнична станція Оброшин
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Адреса ради 81115, Львівська обл., Львівський р-н, с. Оброшине, вул. Шевченка, 5[1]
Карта
Оброшине. Карта розташування: Україна
Оброшине
Оброшине
Оброшине. Карта розташування: Львівська область
Оброшине
Оброшине
Мапа
Мапа

CMNS: Оброшине у Вікісховищі

Обро́шине — село в Україні, у Оброшинській сільській громаді Львівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Оброшинська сільська громада з адміністративним центром у селі Оброшине. Населення становить 4186 осіб[1].

Географія

[ред. | ред. код]

Село Оброшине знаходиться на відстані 16 км від обласного центру, 16 км — районного центру. Відстань до найближчої залізничної станції Оброшин складає 3 км[5].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 4186 осіб[6].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[6]:

Мовний склад населення с. Оброшине
Мова Кількість, осіб Відсоток
українська 4 151 99,16
російська 29 0,69
білоруська 2 0,05
молдовська 1 0,02
польська 1 0,02
інші мови 2 0,05

Назва

[ред. | ред. код]

Дослідник історичної спадщини Василь Лаба наводив у своїй роботі більш ніж 18 селищ Львівської області з назвами, що мають аналогічне закінчення — Сопошин, Мацошин, Кротошин тощо. Усі вони, на думку дослідника, походять від прізвища володарів, а також від другого коріння, що означає «двір» чи «посад». Через відсутність слів з коренем «обор, обр», скоріш за все, це особиста назва.

Обрами у «Повісті временних літ» названі авари — тюркські племена, з якими дуліби та волиняни вели довгі та важкі війни в VVII століттях століттях. Як стверджує Лаба, між цими племенами та назвою населеного пункту може існувати певний зв'язок. Археологічних підтверджень цьому поки що нема[7].

Історія

[ред. | ред. код]
Церква Святого Дмитра

Перша згадка датується 1431 роком. У 1456 році король Казимир Ягеллончик передав цей фільварок як королівські володіння під заклад каштелянові Петру Шамотульському (Piotr Szamotulski) за борг, який лишився у монарха ще від пруської кампанії. Через 10 років селище у Шамотульського викупив львівський архієпископ — Григорій з Сяніка. З 1466 по 1939 роки Оброшине буде належати львівським римо-католицьким архієпископам.

У вересні 1568 року львівський арцибіскуп РКЦ Станіслав Сломовський отримав право «доживоття» на село Оброшине.[8].

Апогею свого розвитку Оброшине досягло тільки на початку XVIII століття, коли курію очолив Ян Скарбек (помер 1733 року), який був відомим завдяки розбудові нових та реставрацією старих галицьких костелів. За його життя Оброшине було звичайним фільварком, що значним чином постраждав від шведів у 1704 році. Він вирішив створити тут літню резиденцію на додаток до постійної, що розташовувалась у Дунаєві.

2006 року заснована парафія УПЦ КП. 18 вересня 2016 року митрополит Львівський і Сокальський Димитрій в Оброшині звершив чин великого освячення храму на честь Святого Духа[9].

Мистецьке життя в Оброшині

[ред. | ред. код]

У 1977 році при Науково-дослідному інституті землеробства і тваринництва західних областей України (нині Інститут сільського господарства Карпатського регіону) села Оброшине була створена чоловіча хорова капела «Жайвір». До 1988 року хор «Жайвір» очолював його засновник — заслужений діяч мистецтв України, народний артист України Михайло Миколайович Баран. Виступи хору на сцені актової зали інституту були окрасою мистецьких акцій в Оброшині.

Справжньою кузнею талантів в Оброшині є дитяча музична школа. Понад сто її випускників пов'язали своє життя з музикою, ставши професійними музикантами. Дехто з них нині передає свої знання і майстерність дітям, працюючи у школі вчителями. Щорічні звітні концерти вчителів та учнів музичної школи дуже популярні серед громади села. В цій школі викладав народний артист України Богдан Мочурад.

Пам'ятки архітектури, природи

[ред. | ред. код]
Палац архієпископів (1730)

Відомі люди

[ред. | ред. код]
Народилися
Мешкали, перебували

Заклади

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Картка Оброшинської сільської громади. obroshynska-gromada.gov.ua. Оброшинська сільська громада. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 21 липня 2024.
  2. Облікова картка с. Оброшине. rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 12 червня 2022.
  3. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 12 червня 2022.
  4. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 21 липня 2024.
  5. а б в Відстані від села Оброшине. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 21 липня 2024.
  6. а б Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Оброшинська сільська громада, Львівський район, Львівська область, с. Оброшине. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 21 липня 2024.
  7. Зиновій Гаєцький Оброшин і оброшинці // Голос Народу. — № 23 (1464). — 2014. — 22 травня. — С. 6. — (Наш край).
  8. Kaniewska I. Słomowski Stanisław h. Abdank (zm/ 1575) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1999. — T. XXXIX/1, zeszyt 160. — S. 6. (пол.)
  9. Олександр Шмуригін (28 вересня 2016). Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив чин великого освячення храму на честь Святого Духа в с. Оброшине на Львівщині. cerkva.info. Інформаційне управління УПЦ Київського Патріархату. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 21 липня 2024.
  10. Світлина руїн костелу
  11. Czesław Lechicki Kicki Ferdynand Onufry h. Gozdawa (ok. 1715—1797) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1966. — t. XII. — S. 387. (пол.)
  12. Наконечний Р. Світ його привітав… — С. 120.
  13. Король Наталя Мирославівна. filos.lnu.edu.ua. Філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Архів оригіналу за 3 серпня 2023. Процитовано 21 липня 2024.
  14. Барабаш Мар'яна Маркіянвна. nas.gov.ua. Національна академія наук України. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 21 липня 2024.
  15. Кость Левицький. Українські політики

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]